Коли росте з дитяти українець,
Його дорога в’ється з рушників.
То вишиванка має душу гріти,
Бо родом він із справжніх козаків.
Плече міцне для себе і для брата,
Чумацький шлях йому дороговказ.
Він Україну має захищати,
Такий батьківський був йому наказ.
Пр:
Зичу всім вам добра і здоров’я багато,
Щоб вам книгу життя прийшлось довго гортати.
Щоб родили хліба, панував мир в країні,
І були угорі небеса сині-сині…
Робіть завжди добро і шануйте родину,
Як зіницю свою, бережіть Україну.
Щоб родила земля, було хліба багато
І у кожнім роду день завжди був за свято.
Коли волошки зацвітуть у житі,
І сонце залюбується згори.
Ліси засяють в диво оксамиті,
І заспівають пісню явори.
Зберіте за столом усю родину,
З нового урожаю хліб спечіть.
І підніміте тост за Україну
І жити внуків так своїх навчіть.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842787
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2019
автор: Віталій Назарук