Я довго так йшла до своєї мети,
Проходила біль і далекі світи.
Торкалась думками крутих берегів,
Долала нелегких сто - тисяч шляхів.
Боролась з неправдою серед людей,
Життя дарувало ще більше ідей.
Не втратила в серці своїм доброту
І завжди вживляла у дійсність мету.
А поруч зі мною поезія йшла,
Вона така щира і добра була.
Я з нею ділила і радість і біль,
Була в мене в думці одна лише ціль.
Писати, писати, творити дива,
Щоб линули звуки, звучали слова.
І друзів хороших мені Бог послав,
Бо як я страждала один лиш він знав...
Я дякую Богу і друзям за те,
Що кожен готовий підставить плече.
Для мене ви рідні, хороші такі,
Тепер будем поруч у ногу іти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842805
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)