Полюбила я Максима, Івана й Данила,
Довела мене любов до вірьовки й мила.
Максим утік,
Іван - у крик…
От така вона любов! Гірка і немила!
Серед ночі на балконі Тракторист мій все гарцює,
Реготали, наче коні… Тиждень вдома не ночує,
Дід водою їх полив – Не сумуватиму я,
Більше шуму наробив, Завела солов’я -
Тепер плачуть діти сонні. Хай пісню нашу він почує…
* * * * * *
Артисти, наче колоради, Як був милий молодим,
Всі лізуть у депутати. Була в нас красотище
Пропадай усе, Наступила зима -
Хай бур”ян росте! Сплю тепер сама -
Кину дачу і буду я співати! Він лише носом свище!
* * * * * *
Захотілось сала діду у Петрівку, У долині, ген за гаєм,
Розлюбив бабусю і сватає дівку. Свою любку зустрічаю.
Мабуть перегрівся, Їй співаю пісні,
Чи чогось напився… Мов бик навесні.
І таке буває, як в голові дірка! У корів череді її я узнаю.
* * * * * *
Ой не чути гарний спів, Не пройдеш уже спокійно містом -
Лише сварки з різких слів. Красуються кандидати своїм хистом.
Один – вправо, Молоді і старенькі,
Другий – вліво… З досвідом і зелененькі,
Всі мов об’їлись кавунів! До фінішу біжать артист за артистом.
В.Ф. – 17.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842885
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 23.07.2019
автор: Веселенька Дачниця