Лишила ти крихту
На столі опісля себе,
Я її вже прибрав -
Але так було складно
Зробити.
Лишила ти крихту
У ліжку опісля себе,
Коли я його застилав -
Закинув її за ложе
До пилу.
Лишила ти крихту
У коридорі опісля себе,
Коли я пилососом
Його очищав від
Непотрібного бруду.
Лишила ти крихту
У раковині опісля себе,
Я її змив як до ліжка
Йшов спати-то наніч,
Щоб чиста була.
Лишила ти крихту
У мене, в уяві -
Вона досі не прибрана,
Ніким не помічена -
А тільки мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2019
автор: KunYKA