Не питай…

Не  питай  мене  про  вчора,
Не  чекай,  що  скажу  нині,
Не  шукай  де  ходить  ворог,
По  моїй  твоїй  хатині,
Вибирай  собі  для  себе,
Не  чіпай...  Не  лапай  душу!
Ой,  ти  ж  Боже!  Леле...  леле!
Чи  терпіти  все  це  мушу?
Чи  не  мушу?  Та  й  не  буду!
Доста!  Мій  кулак  не  жменя!
Тож    не  лізь,  у  мої  груди,
Серце  рване  не  кишеня,
В  ньому  біль  і  мука,  й  сльози...
Де  ти?  Де  ти  Україно?
Може  згибла?  Може...  може...
Хай  тоді  і  я  вже  згину!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843002
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2019
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ