А чи потрібні Богові раби?!
Раби рабів беруть собі у рабство,
Будуючи своє «небесне царство»,
Чекаючи новітньої доби.
Тепер пророки, Господи прости, -
Ні прихистку тобі, ні порятунку.
То Юда зрадив чесно – поцілунком,
А ці - свідомо спалюють мости,
Гадаючи, - ніхто вже не літає,
Ніхто не мислить, та й узагалі…
Летять Додому полохливі зграї
З обдуреної грішної землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843029
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: Сонячна Принцеса