Шматок розлюченого неба
Заполонив безхмарну синь.
У сумнівах нема потреби:
Зростаючий стихії вплив.
Птахи кружляють вкупі: зграї!
Здіймаються у височінь
Сміливці, бо страху не знають.
Очікують потужних злив.
Від вітром шаленіє листя,
На землю падаючи вниз.
Тріпоче зірваним намистом
Пожовклий та зелений лист.
Струмком тече вода невпинно:
Намокле все вікно й карниз.
Нема зупину, неймовірний
Надісланий з Висот сюрприз.
***
…Вітри, створивши буревії,
У танці дикому злились
Дощі перетворились в зливи.
Та все припиниться колись.
Все буде добре: не журись!
Вже вкотре трави піднялись!
Потрібний в кожній справі хист…
25.07.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119072506455
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843083
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.07.2019
автор: Вікторія Лимар