Я щаслива. Розплющила очі – світанок у хаті.
Він проліз, наче маг, крізь зачинене щільно вікно.
Підіймаюсь, молюся, запарюю каву в горняті.
А птахи у цей час тчуть небес голубе полотно.
Вітер в сад залетів, сів на сливу собі, трембітає.
Хтось незримий розмотує ниті зі сонця-клубка
І в канву мого дня віру в тріумф любові вплітає,
В те, що правда із честю станцюють на біс гопака.
Ліс моргає мені, очі змащує миром зеленим.
Шле легеням за так, з доброти, чистий подих з нутра.
Я щаслива, життя, захлинаючись, втягую в вени,
Наче море, що Чорним є назване, води Дніпра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)