В істот космічних зовсім все не так.
Немає воєн, ворожнечі націй.
Я бачив збитий зоряний літак
У сховищі, в Ангарі 18.
Тоді пілота так і не знайшли.
Стріляли в зорельот земляни хижі.
Який то був салют! Гули стволи.
Але я знаю: цей прибулець вижив.
В підпіллі був, ховався серед нас.
Вивчав усе: від букв до етикету.
Енциклопедію у консонанс
Одяг косміт, що згодом став поетом.
Шукаючи його небесний слід
В земних піснях, беру з полиці книжку.
Поет — це збитий льотчик, той косміт,
Що зміряв світ завширшки і заввишки.
Слів площину згинає він мов лук.
Поліфонія зір — яка ж це велич!
Він тишу наголошує, не звук.
У межислів’ї — наголосів безліч...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843318
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Гнат Меренков