Вознісся Київ наш на берегах Дніпра,
де грає сонце у церковних куполах.
Наш древній Київ, гордий град князів,
в свічах каштанів, мов сад розцвів.
Наш древній Києве, спливатимуть роки,
княгиню Ольгу пам'ятатимем віки.
А Володимира Великого рука
веде й сьогодні нас у світле майбуття.
О скільки знатних в тебе доньок і синів!
Ти знаєш, кожен з них, як ми тебе любив.
Тут залишилась їх любов ясна,
в серцях надійних знов розцвіла.
Наш древній Києве, спливатимуть роки,
княгиню Ольгу пам'ятатимем віки.
А Володимира Великого рука
веде й сьогодні нас у світле майбуття.
Печерський, Харківський, Дніпровський, Оболонь,
Лавра Софіївська, Володимирський собор.
Хрещатик рідний, красені-мости
для нас з тобою, нам... Назавжди!
Наш древній Києве, спливатимуть роки,
княгиню Ольгу пам'ятатимем віки.
А Володимира Великого рука
веде й сьогодні нас у світле майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843335
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Надія Башинська