Україна - це життя !

Любов  моя  немов  за  склом.
В  полон  бере  всі  почуття.
Стаю  невільником,  рабом.
Бо  Україна  -  це  життя  !
Моє  й  Її,  зійшлося  клином.
З  народження  я  тут  живу.
Вірші  із  зовом  журавлиним.
Між  люди  з  гордістю  несу.
Коли  ми  всі  давились  лихом.
Що  з  сходу  від  (братів)  надходило.
Коли  із  градів  з  бридким  сміхом.
Нам  горе  з  смертю  в  дім  приходило.
Європа  грішми  відкуплялася.
Прикрившись  мов  щитом  Вкраїною.
Про  газ  тихенько  домовлялася.
Блюзнюючи,  була  наївною.  
Забувши  про  свої  обов'язки,
Як  ядерну  здавали  зброю.
А  зараз,  трішки  бачиш  боязко.
За  Українською  спиною.
Чи  нам  ставати  Гайдамаками.
Чи  нагадати  про  Махна.
Геть  всі  поля  покрились  маками.
Це  кров'ю  зрощена  земля.
Земля  шаблюками  посічена.
Земля  в  хрестах  коло  доріг.
Земля  курганами  помічена.
Дідів  і  прадідів  моїх.
Покрита  свіжими  могилами.
Невпізнаних  своїх  синів.
Потрібно  нам  зібратись  силами.
Щоб  геть  відкинуть  ворогів.

                                                             Олег  Хромченко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843340
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Ukraine55