Так вільно у ковдрі вечірніх ідей,
Кохається сонце у хмарах..
І швидко минають когорти людей
Не бачачи простір у чарах..
Гуркоче на потязі осаду сум,
І курява зносить бажання.
Пірнаю у вир дотліваючих дум,
Самотньо-німого мовчання..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843358
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Анастасія Кравець