Вітер розвіває волосся,
немов кульбабине насіння.
Вириває спогади та несе у далечінь.
Поруч коливається тінь,
Яка йде слідом за мною.
Крок за кроком за стіною
Човгають привиди
Покинутих та вирізаних людей.
Я більше не впізнаю їх.
Вони не впізнають мене.
У нас взаємне
Непорозуміння.
© Богдан Кухта
2019
Гітара - Мар'ян Романчук
Ілюстрація - Olya Yoko Korobchuk
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/1iVeqzxR3tw[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2019
автор: Kukhta Bohdan