Маленька людина працює роботу,
Чекає відпустки і зміни кінця.
Ще більш ніж євреї, чекає суботи.
І все це під пенсії піднятий стяг.
Стоїть чоловік і мурує цеглини.
Спитай у такого про ціль і мету.
Працює він так, бо щось їсти повинен.
Він стіни кладе – в грошах має нужду.
Я хочу, щоб люди пишались собою.
Щоб зично звучало: «Будую я храм».
Бо праця – потреба. Нарівні з нуждою
Коли опинилась? Туди ще й талант.
Поет пише вірш. Хто сказав? Це неправда.
Він творить культуру нових поколінь.
Він воїн, він відповідь має тримати
І не озиратись на сплін чи на лінь.
Маленька людина. Що в світі я можу?
«Рятую мистецтво». Це смішно звучить.
Війна з вітряками. Навряд переможу.
Зате є причина й натхнення творить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843412
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.07.2019
автор: Пісаренчиха