Загубилися в ромашках, долей наших почуття.
Їх знайти було нам важко, диктувало так життя.
Як блукали по світанках, роси падали до ніг,
Птах співав пісень на ґанку, будив голосом усіх.
Приспів:
Ромашкове поле, нас кличе до себе,
Ромашкове поле, то сонце і небо.
Ромашкове поле на квітах гадає,
Любить, чи не любить, серце відчуває...
Доторкнулася до квітки. чиясь з ніжністю рука,
Посміхалось до нас літо, веселилася ріка.
Сів метелик на пелюстку і зануривсь в кольори,
Одягла хмаринка хустку, полетіла в береги.
Я скажу тобі кохаю. а ромашка так собі,
Лине пісня понад краєм я дарю її тобі.
Заховаюся в ромашках, ти у них мене знайди,
Доля в клітці, наче пташка, ти на волю відпусти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843414
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 29.07.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)