Туман зігнувся…

Туман  зігнувся,  наче  дід,
Навис  над  темними  дахами,
Стоїть  в  росі  червоний  глід,
Блищить  бруківка  під  ногами.
В  тумані  спить  величний  міст
І  світ  завмер  в  чеканні  ранку,
Бреде  з  книжками  букініст
У  хвилях  сизого  серпанку.
Я  споглядаю  цю  красу,
І  букіністу  вслід  всміхаюсь,
Мольберт  із  фарбами  несу,
На  міст  натхненно  підіймаюсь.
Лунають  в  тиші  голоси
І  б'ється  сміх  між  стін  високих,
Зійшлись  далекі  полюси
На  вулицях  пустих,  широких...
Мій  пензлик  ліг  на  полотно
Разом  із  фарбами  густими,
Відкрила  в  інший  світ  вікно
Крізь  простір  рухами  простими.
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843462
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: Sukhovilova