О, світе мій, як же не просто
Прожити правильно в тобі…
Найбільше ті дрібненькі ростом
Творять свої діла в злобі.
Погляньте лиш на Бонапарта
І Македонський не гігант…
Медвєдєва згадати варто,
І карлика, що прищ - гарант.
Вони з війною побратались,
Їм меморандум не указ.
Самі ж у золоті скупались,
Хоч хворі всі були на сказ.
То ж бійтесь їх - маленьких ростом.
Їх Бог образив, а вони…
Несуть в душі мікроб корости,
Бо дикуни є дикуни.
Хіба людьми їх можна звати?
Хіба для них цвіте земля?
Вони себе несуть – гіганти…
Маленькі карлики з кремля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843492
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.07.2019
автор: Віталій Назарук