А вони все мелють, вони торохтять,
Старими кам’яними жорнами,
Що «потрібно тікати, виїжджати з країни, блять»,
І дітей вивозити з жонами.
Можливо Польща, Чехія чи Сполучені Штати,
Непідсильна Велика Британія,
Втікати з будови, з ординаторської, від медсестри,
На якій полюбляв лежати.
Бігом і негайно – змінити життя,
Тікати в Європу з глибинки,
За декаду вернеться – при шмотках дитя,
Набудує кремезні будинки,
А в них, як звичайно, ніхто не живе,
Бо й діти шукають своє укриття,
Навідріз відмовляючись від зупинки.
Пітекантроп звичайний, простий чорнороб,
А чорнороби найбільш потрібні.
«Після нас хоч потоп!
Після нас - потоп!
І звичайно ж – пусті будинки!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843506
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 30.07.2019
автор: Володимир Каразуб