Бачить і в темряві

Ніч  змінює  почерк....
У  когось  зникає  стирання  якихось  рядків,
І  ніби  кроки  не  лишають  ніяких  слідів  і  бруду.
Ти  просто  був  тим,  ким  бути  хотів
Насправді  тасуючи  обличчя  скрізь  і  усюди.--
І  думає  кожен:  не  знає  ніхто,    який  же  я  звір?!
Тільки  в  темряві  змінюють  зір  лише  люди!
І  на  світі  існує  не  одна  сотня  лінз,
Та  якщо  вже  відверто  між  нами:
Не  очима,  душею  ми  бачим  усюди  і  скрізь
І  ті  стерті  рядки  між  чиїмось  словами....
Нас  засліплює  ніч  
І  не  наша  у  цьому  вина.?
Так  потрібно,  щоб  ми  вчилися  з  помилками?
Може  й  в  темряві  люди  змінюють  зір,  
Та  завжди  є  той,  
Хто  бачить  якими  ступаєм    слідами.

Ірина  Шипа  30.07.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843599
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Ірина Шипа