Відпочиваю тілом і душею
В краю, що Білоруссю зветься.
В густих лісах, рівних ланах,
Де Нєман тихо в'ється.
Бусли кружляють над полями,
Над синьоокими ставами.
Смарагду тисячі відтінків,
Як глянц довершених барвінків,
Віншує благодатну тишу
Й як не писати? От і пишу.
Про те повітря, що вдихаю,
Як спраглий п'ю його, ковтаю...
Падають яблука в саду,
Вітер колише ковилу,
Пливуть по небу білі хмари
Над Білоруссю, мов примари.
Жайвір у небі, десь високо,
Виспівує, не бачить око.
Шепоче сосна щось з сосною,
Дуби хитають головою,
Цвіркун вечірньою порою
Дзюркоче в травах сам з собою...
Зоря упала на покоси,
А ранком заблищали роси,
На тканих павуком сітках.
Співає щось, проснувшись, птах.
Милує око тут природа,
Тут чистота і насолода,
Тут Новогрудок, Нєсвіж, Мір,
Білої Вежі дикий звір.
Все тихоплинно й неквапливо,
Це - БІЛОРУСЬ !!!
Це справжнє диво !
27.07.2019 р.
с. Кемяни
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843664
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Олекса Терен