Невідомою й досі є істина ця

Поміж  літніх  людей  і  зовсім  молодих

Проростає  зв’язок,  загадковий  для  світу,

Те  єднання  для  душ  –  дивовижні  дроти,

Із  яких  доля  в’яже  невидимі  сіті.

Невідомою  й  досі  є  істина  ця:

Щастя,  муки  людині  за  віщо  даються,

Коли  не  поміщаються  в  грудях  серця

І  життєві  роки  тоді  раєм  здаються.


Якщо  пробував  ти  зупинити  любов,

Що  у  власнім  потоці  ламає  весельця,

Коли  пісня  єдина  звучить  для  обох

І  у  ритмі  однім  два  закоханих  серця,

Не  берися  спинить,  бо  не  вистачить  сил  –

Поділюся  секретом  одвічним  з  тобою:

Світ  давно  би  змарнів  без  кохання  й  краси

Й  для  любові  ніхто  не  знайшов  ще  набоїв.
27.07.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843758
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2019
автор: Ганна Верес