Верлібр
Усі знають:
В армії є продажні офіцери,
Які здатні продати ворогові
будь-яку таємницю,
Якщо гарно заплатить шпигун.
Знають усі:
У школах є жорстокі вчителі,
Які щиро ненавидять дітей,
Є такі ж виховательки у дитячих садках:
Є навіть серед педагогів розпусники,
Що неповнолітніх розтлівають.
Усі знають:
Є в лікарнях і у поліклініках
Лікарі – злочинці,
Які загнали на той світ передчасно
Десятки, навіть сотні людей,
Сказав би що на совісті в них
Декілька цвинтарів на кожного,
Але чи варто?
Бо навряд чи совісті в них побільшає.
тож усі це знають…"
Та при цьому ніхто не пропонує
відмовитися від армії
І замінити ракети
Звичайними прикордонними стовпами;
Ніхто не каже, що дітей
Не треба віддавати до школи;
Ніхто не пропонує остаточно
Розігнати усі лікарні,
Ніхто не закликає до такого,
А якщо щось таки бовкне,
То йому хіба що поспівчувають,
Мовляв: «Людина душевно травмована».
Та не так вже і рідко, нажаль,
Зустрічаються люди,
Які через те, що їм
Не сподобався панотець
У сусідньому храмі,
Щосили волають:
«Людству не треба церква!»
І ніхто не зве їх божевільними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843899
Рубрика: Верлібр
дата надходження 03.08.2019
автор: Евгений Познанский