Гріхи таїтися від нас мають властивість,
І серед них — про себе недбайливість!
Якщо про зовнішній свій образ ти не дбаєш,
І, ніж могла би бути, гірше виглядаєш —
Це смертний гріх і д’явольське розтління!
Бог — це краса! І зовнє зубожіння
Ну аж ніяк Йому не притаманне —
Його обличчя гарне, бездоганне!
І на іконі крізь духовнії відтінки
Ми бачимо прекрасний образ жінки!
Поглянь, як у садах пашіють ружі —
Краса безпри́страсна лікує наші душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843971
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Протоієрей Роман