Це так, здається. Тебе кохаю.
Повітря в грудях не вистачає.
Таке це дивне чуття, гаряче,
Палають очі, а серце скаче.
Ти, наче сонце, що вийшло вранці!
З тобою хочу кружляти в танці.
П’яніти (чуєш?) від твого слова.
Ти талісман мій, моя підкова.
Знайти б місцину, де сонце й квіти,
Де ми з тобою удвох, як діти,
Могли б складати наш день без правил,
Вмивати небо, чесати трави,
З сердечних іскор роздути ватру,
Зіграти п’єсу без стін театру,
Де ти обличчям, а не спиною.
Знайди це місце, побудь зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)