День останній другого місяця літа –
Проминули страшенна жара, а потім зливи,
Духота нещадно миттєво вже змита
І в пекло втекли дні, які були жарогриві.
Все минає. Швидко минає. Нестримно!
Час несеться, а на ньому сидить Нездоланність.
Але я все ще співаю Добру гімни,
Хоча Одинокість давно моя превелебність.
31.07.2019
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843990
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Левчишин Віктор