Згорала у полум’ї мук та страждань,
Тривога в душі від сумнівних питань.
Не хочеться вірити прикрим словам,
Цілющий не зАвжди знайдеться бальзам.
Боролась, шукала; шляхи нелегкі!
В повернення вірила: що там чутки?
Холодною звісткою сонячні дні
у темряву ночі зійшли навесні!
Зустріти тебе я могла лиш у сні…
Зосталася тиша, суцільна, без слів…
Усі почуття в колі вічних страхІв!
Життєвих обставин нечуваний збіг
проклав від минулого болісний слід.
До світла у прагненнях збилася з ніг!
Самотність лиш тільки підставить плече:
Підтримка ця зайва, бо серце пече!
Полегшити біль кличу інші думки!
Твій образ поповнює змістом рядки!
Чи є справжнє щастя? Не знаю, поки…
04.08.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119080405465
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844013
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Вікторія Лимар