Ти біля мене, та чому не близько?
Ось майже поруч, тільки руку простягну.
В обіймах потонути мов дівчисько
Хотіла б та одного не збагну.
Як можна віддалятися так швидко,
Зірватись як із тетиви стріла.
Та цілувать не міцно і не спритно,
І нести клятву, що любов твоя одна.
О, наші зорі! Чом сховалися за хмару?
Куди поділися і ніжність, і любов.
Я стала схожа на нічну примару,
Від твого холоду холоне моя кров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2019
автор: Болтян Світлана