Я вірю, доле, ти мені прихильна,
Бо маю всього більше, ніж хотіла.
Дивлюсь на неї - тіло мого тіла,
Така любов безмежна в ній і сильна...
Дивлюсь на неї, - очі не відвести,
Така моя, така прекрасна й інша.
О люба доню, в світ тебе привести
Було дарунком неба. І найбільша
Моя мета - тебе навчити всьому:
Іти невпинно крізь зірки й каміння.
Прийми, мій світе, це мале насіння,
Щоб вічні ми лишилися у ньому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844121
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2019
автор: Марічка9