[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CAu0DkR8veI[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0HkMzkXJMb8[/youtube]
Моє рідне і миле село
Потопає у цвіту садків.
Тут у ньому дитинство пройшло,
Я росла поміж цих яблунів.
Приспів:
Яблуні́, ви мої, яблуні́,
Ті, що мама іще посадила.
Найдорожчі у світі мені,
Досі ходжу до вас, як ходила.
Я бреду по росі босоніж
І збиваю ранкову росу.
Свою душу відкрию навстіж,
Розкажу́ про цих я́блунь красу́.
Приспів:
Яблун́́́і, ви мої, яблуні́,
Ті, що мама іще посадила.
Найдоро́жчі у світі мені,
Досі хо́джу до вас, як ходи́ла.
Яблуне́ві зрива́ю плоди́:
Сокови́ті, дозрілі і спілі.
І мани́ли, і манять сюди
Мої я́блучка сти́глі у гіллі.
Приспів:
Яблун́́́і, ви мої, яблуні́,
Ті, що мама іще посадила.
Найдоро́жчі у світі мені,
Досі хо́джу до вас, як ходи́ла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2019
автор: Ольга Калина