сум в душі...але чому?
тиша у мені, я в'яну,
голе тіло одягну
у пожмакану піжаму.
ліжко, подушка і ніч,
знов обличчя в інтернеті
із яким я віч-на-віч
обертаюсь на планеті.
засинаю...бачу сон:
ти ідеш по автостраді,
я, мов тьмяно-сірий фон
у твоєму маскараді.
пам'ять дивиться у скло,
дощ у небі замерзає,
в сні минуле загуло,
знов тебе не вистарчає.
догорів вогонь в печі,
новий ранок у дрімоті,
дихає вогонь свічі
у моїй терпкій істоті.
може бути, що любов
в нас з тобою повернеться,
знов проникне в теплу кров
і по тілу розіллється.
закричу у світ: люблю!
від кохання стану п'яна
і в старій печі спалю
цю пожмакану піжаму.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844153
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2019
автор: Sukhovilova