Ти приходила завжди вчасно,
Я дивився завжди в вікно.
У тобі було все прекрасне,
Ти актриса була з кіно.
А коли провела уроки
І збиралась додому йти.
У машині чиїсь навпроти,
Обривались твої сліди.
І спинялося серце в грудях,
Чорні цятки в очах пливли.
Все носив у собі на людях…
На одинці шукав сліди…
Я буває тепер спинюся,
Знаю роки уже не ті.
Тебе втратити я боюся,
Зберегти маю на меті.
Маю ціль у житті єдину,
Щоб забувати все, що було.
Бережу і люблю людину
Із якою не повезло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844197
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Віталій Назарук