Тут, там гримить теракт,
Десь часто так, а десь, на щастя, рідко.
Цей злісний та брутальний акт
Тріщить, мов лід, невідворотно й різко.
Це злодійство не шкодує ні людей поважних, ні дітей
У багатьох куточках світу.
І через це помирають та страждають тисячі людей,
Вражають рани болю й гніту.
Нікого та нічого не шанує цей теракт,
Не має почуттів, жалю.
Ненависть із ув'язненням підписують контракт.
Десь там написано: «Люблю».
Він такий жорстокий та безжальний
Не має віри, статусу і, так, не має меж,
Мов момент, над швидкісний, провальний,
Лишає тільки дим у пам'яті, мов від пожеж.
Летить, блищить, усе ламає цей теракт,
Змінює назавжди тисячі невинних доль,
Тільки із безглуздістю іде на контакт.
Йому відведена чи не найлютіша роль.
26.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844332
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.08.2019
автор: Оля Тимошенко