Безлюдний пляж – і нас у світі двоє:
Лиш я і море – і нікого більш.
Я стану теж спокійною такою,
Як море. І залишиться мій вірш
Записаним на хвилях і у небо
Його у дзьобі чайка понесе.
Я змию врешті всю печаль із себе,
А море прийме і сховає все.
Я зовсім не боюсь сьогодні жити,
Сміятись і ходити по воді.
Як вабить море синім оксамитом!
Які у нього очі голубі!
Хай час летить, не роблячи зупинок,
Життя іде, не стишує ходи.
Я розсипаюсь на мільйон піщинок,
І залишаюсь з морем назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844342
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2019
автор: Олена Ольшанська