Ми бачимо людей за себе гірших,
І судим поза очі залюбки!
Ми невмолимі по відношенню до інших –
І так поблажливі до себе, навпаки!
Як тихий вітер обціловує дерева,
Так Божий Дух торкається душі!..
Не зневажайте один одного, не треба!
Наше життя щохвилі на межі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844417
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2019
автор: Протоієрей Роман