Ой вітре, не шуми, я побреду в поле,
Послухаю шепіт, волошок синеньких,
Скрізь погляд літає, а їх немов море,
У росах ранкових, срібних й золотеньких.
Нехай... порадію, цій землі прекрасній,
Де сонечко сходить, в світі, наймиліше,
Де хмари – перлини, у красі небесній,
Птахи, так співають, завжди веселіше.
Й щебече, соловейко зрання, гучніше,
В полоні мрій… там, неосяжна нива,
Душа, аж співає і на серці ліпше,
Багаті колоски, я така щаслива!
Ой вітре, не шуми, хай почую тишу,
Тут мирно, спокій, свій край, я не залишу.
23.07.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2019
автор: Ніна Незламна