До тихої гавані

Не  піднімають  у  бурю  вітрил!
Градус  пониження  треба  для  тих,
Хто  провокує  ганебний  конфлікт,
Навіть  своїх  не  шкодуючи  сил.

СтОрони  зовсім  забули  про  мир:
Тільки  амбіції,  заздрість  та  лють,
Несамовитого  спалаху  вир!
В  сварці,  як  зАвжди,  згубилася  суть.

Добре,  коли  переможений  гнів
місце  здоровому  глузду  надасть,
Згодом  ущухне,  сказавши:  гаразд!
Стихне  агресія,  шквал  почуттів!

Не  піднімають  у  бурю  вітрил!
Може  накоїти  безліч  страждань
моря  бурхливого  швидкісний  вплив!
Краще  у  світлому  колі  бажань
вибрати  тиху  та  світлу  гавАнь,
щоби  зцілитись  від  болю  та  ран.

08.08.2019
©  Copyright:  Виктория  75,  2019
Свидетельство  о  публикации  №119080805862

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844455
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2019
автор: Вікторія Лимар