БІЛИЙ СВІТ…

                                               Ой  який  же  він  чудовий  
                                                       білий  світ...
                                               Чистий,  світлий  і  вразливий
                                                       його  квіт...
                                               Я  живу  у  цьому  світі
                                                       вже  давно...
                                               І  купаюся  у  квіті,
                                                       як  в  кіно..
                                               Хоч    дощі  бувають  й  зливи,
                                                       не  боюсь...
                                               Я  ж  була,  була  щаслива,
                                                       і  не  злюсь...
                                               Хоч  живу  давно  одна  я,
                                                       не  біда...
                                               Дітей  й  внуків  виглядаю,
                                                       я  щодня...
                                               Та  вони  усі  щоденно
                                                       у  трудах...
                                               Вже  свої  у  них  родини
                                                       у  містах...
                                               Та  щоденно  вони  дзвонять,
                                                         дзень  -  дзелень...
                                               Мені  гарне  все  говорять
                                                         кожний  день...
                                               Хоч  і  зрідка  приїжджають,
                                                         все  ж  підчас...
                                               Зустрічаю,  проводжаю
                                                         кожен  раз...
                                               Знов  минають  дні  і  ночі
                                                           всамоті...
                                               Та  бувають  сни  пророчі,
                                                             золоті...
                                               І  тоді  я  оживаю,
                                                             як  земля...
                                               Пишу  пісні  і  співаю,
                                                             як  весна...  
                                               Ой  який  же  він  цікавий
                                                             білий  світ...
                                               Я  і  друзям,  і  знайомим
                                                             шлю  привіт...
                                               Хтось  приймає,  не  приймає
                                                             мій  привіт...
                                               Та  від  цього  не  збідніє
                                                               білий  світ...
                                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844461
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 08.08.2019
автор: геометрія