Дрімало літо, маревом сповите,
На павутинні в сивих полинах,
Озвався голос перепела з жита,
І затремтіла раптом далина.
Із маревом ще сонце позмагалось,
Поки проміння-вії підняло,
І хвилями в ставку позабавлялось,
Що витягся лекалом за селом.
А коли зорі тихі, вечорові,
Заглянуть у дзеркальну ставу гладь,
Насупить ніч липнева темні брови:
Нарешті день вона перемогла.
16.06.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844488
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: Ганна Верес