Вмилася троянда - скапує роса,
Непомітна стала на щоці сльоза.
Свіжість неповторна розлилась довкола,
Пахне, стрепенувшись, ніжно матіола
Ластівка щебече, ранок зустрічає,
Із – за лісу сонце сонно випливає.
Тумани ліниво побрели в долину.
Вітерець колише кетяги калини
Відпливають в далеч і безсонні ночі.
В пам’яті зринають лише сни пророчі.
Може знову серпень, мов святе причастя.
Подарує радість і шматочок щастя.
09.08.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844576
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: Валентина Рубан