1.
Бідолашна історіє!
Знов тебе хтось вибо́рює.
Знов тебе хтось спотворює.
Знов тебе хтось вигадує.
О невинна історіє!
Ти лишаєшся зброєю
В руках тих, хто тобою
Верховодить юрбою
Й хоче бути чи є вже владою.
2.
Наче вже без Русі
Ваш наряд без трусів.
Бо у справах Отчизни
Починать тре’ з біли́зни.
Від Рюрика до Шурика
У ролі штукатурника
Сплюндрована історія
Працює задарма.
А для народу-дурника
Хіба не є однаково
Чи древня в них тюрма?
3.
І наші
Теж не кращі:
Нашкрябано на стінці,
Що всі князі за пашпортом,
(Чи, може, лиш путящі?)
Авжеж, – це українці…
4.
О здурена історіє!
Тобою хтось підкорює
Всі землі усіх предків
(Звичайно, що не злодіїв!)
І де живе «абетка»
Кирилів і Мефодіїв.
29.07.2019 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844605
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Андрій Тофан