Для щастя, насправді, багато не треба.
Дар саду і лісу, шмат ґрунту і неба,
Щоб вітер із птахами складали есеї,
Щоб кава уранці і ще щось до неї.
Щоб сонцем у близьких світилися лиця,
Від подиву квіти росли у зіницях.
Щоб день із теплом і у діях, і в слові.
Щоб серце гойдалось на хвилях любові.
Щоб руку подав хтось, коли ти спіткнувся,
А вгору злетів, щиро щоб усміхнувся.
Щоби не вмирали від воєн солдати.
Щоб жито росло, де стріляли гармати.
Щоб вимерли жадібність, хитрість і владність,
У тренді були доброта і порядність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844613
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)