Ти мабуть до нірвани не доріс.
Бо серце від краси не калатає.
І музика заплаканих беріз,
Не зближує, а далі віддаляє.
Є різні люди й різні полюси.
Що не шукають в інших порятунку.
Вони живуть для світу, для краси.
В серцях таких бажаємо притулку.
Тулюсь чолом до темного вікна.
Дзищать дротів напнуті сухожилля.
На скрипці доброти - одна струна,
Що впасти не дає до божевілля.
Щоб віднайти душевну рівновагу.
Повірити в людей і доброту.
Просту людську ти маєш перевагу.
Потрібна ціль. В житті знайди мету.
Карапкайся, повзи, іди до неї.
Лишилось мало на землі чудес.
Є шлях один лиш до мети твоєї.
Будь чоловіком! Знайдеш без адрес...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844699
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Ukraine55