Ще дощ не плаче, літо кленучи,
Та Осінь серпню в очі зазирає.
Побралися веселка з небокраєм,
А день сумний натомлено мовчить.
От підрости б, хай на хвилину лиш!..
Шукає, де б за обрій зачепитись.
Закинувши пісок в діряве сито,
Час невблаганний знічено принишк.
Ще дощ не плаче, сліз не назбирав.
Медовий Спас частує всіх зухвало.
Спекотні ночі виснажені шалом.
В обіймах Осені скипає звабник Ра -
Спокуса нині наймодніший крам.
07.08.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844712
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Ліна Ланська