Усе, що є тут, там, усе минає,
Все змінює невпинний час.
І вороття назад, на жаль, немає.
Що було й буде після нас?
Рано чи пізно все це зникне ‒
І Всесвіт перетвориться на пил.
І до спустошення він зникне,
Бо ні на що уже не стане сил.
Усе зітреться, щезне, згасне ‒
Усе, що було та буде колись.
І сяйво зір усе ще вчасне ‒
Частки, які під натиском злились.
Усе, що є тут, там, його уже не буде.
Все пронесеться так шалено й гучно, мов потік.
І тільки котрась пам'ять точно не забуде
Те, як чуття, слова й шматки хвилин сплелись навік.
Усе, що було, є і буде.
Щось тягнеться лиш мить, щось ‒ вічність.
І тільки рух круто здобуде
Жорсткісь або ж незриму ніжність.
21.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844807
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.08.2019
автор: Оля Тимошенко