Добре хатку свою мати —
Сплять у нірках мишенята,
У гніздечках — пташенята,
У корівнику — телята.
Павутинку павучок
сплів собі як гамачок.
Равлик — той свою хатинку
якось примости на спинку.
Ведмежата у барлозі сплять,
коли навкіль морози.
Попід берегу хатинку
звів бобер, ото домівка —
поряд річка, ліс, комфорт —
ну, справжнісінький курорт!
А у крабика домівка —
мушля з моря, от картинка!
Хоче — спить в ній, хоче — ні,
бульк у море, й вже на дні.
В морі друг у нього є,
коником його він зве.
Він не схожий на земного,
бо морський він, й що такого?
Коник теж домівку має,
та за крабиком скучає.
Запросив в свою домівку
його крабик в якусь днинку.
Каже : "Ванна в мене є,
буде плавати там де".
Так і ходять вони в гості час від часу...
Ну, вже досить нашу казочку казати,
бо пора уже всім спати...
Закривайте оченята, дорогі мої малята.
Нічка вже прийшла до нас.
Всім добраніч! Спати час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844813
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 12.08.2019
автор: Tanita N