Самотня тополя
Тополя стоїть сама самотою,
Шовковим шелестом шепче листва.
Шпаки шуршать. Попід вербою
Розрослась із рогоззям ряства.
Убралась тополя своїм оксамитом,
У пух волохатий ховає гілля.
Злітає додолу білим привітом
З тополі сумної пухова імла.
Літепле лягає на лебедя зілля,
Купає кохання в Купальськую ніч.
Заграва заграє, сколише бадилля —
Моржина, малина милується вмить.
Стоїть тополя... сама самотою.
Шовковим шелестом пада листва...
Самотність поєднана із дрімотою —
Її невід'ємна частина єства.
(В. А. Тименюк, червень 2019)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844830
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Тихий Вітер