Зворушує вечір щоденно
Перлину кохання осяйну.
Тремтить у душі вона ревно
Та мрію пестує потайну.
Пече на долонях єднанням
Сердечного дзвону земного.
Впиваюсь стократним бажанням
Любити тебе лиш одного.
Літа за літами мандрують
У світ, де немає вертання.
Буває, й на ласку скупують
Та віра дає сподівання.
На стежці сопілкові кроки
З малиновим квапним звучання.
І в голосі втрачені строки,
Я - пристань твоя без вагання.
12.08.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844845
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Валентина Ланевич