Загубилась у світі барвистих достиглих жоржин,
Що розкидали цвіт на мої солодкаві пороги,
Поцілунком торкається серця їх, вицвілий тин,
А вони божевільно хизують обабіч дороги.
Схронком буде, засмагла у літнім дощі, сонна тінь,
Пошматоване вітром руде припорошене листя,
Пелюстковий цілунок і млосно загоєна лінь,
І вінок із жоржин, і буденно - квітуче розхристя...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844853
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Леся Утриско