Ми підемо, любий, у поле,
Де вітер колише жита.
Де щастя гуляє на волі.
Де думка настирна літа.
Ми підем з Тобою у гори.
В стогу бедем двох ночувать.
Ми перерахуємо зорі.
Що випливуть в небо гулять
Ми підем, коханий, у луки,
Де трави п»янкі й запашні.
Візьмемося міцно за руки,
Мов діти - щасливі й смішні.
Ми підем з Тобою до річки,
Що в даль, у майбутнє, біжить.
Мов кралі, красуні смерічки,
Спинилися тут воду пить.
Ми підемо милий до моря.
Де гладь безкінечна й блакить.
Де плавають зморені зорі.
Тут жде нас чаруюча мить.
Ми підем з Тобою в долину.
Де верби розлогі шумлять.
Пісні соловейка в калині.
Нас будуть всю ніч забалять.
Ми підем в степи неозорі,
В незнані підемо світи.
Де дні ясні й ранки прозорі,
Аби лиш удвох – я і Ти
Щоб ввечері вдвох й на світанні.
Удвох, щоб і вдень і вночі.
Удвох щоб в красі і коханні
Знайти нам від щастя ключі
13.08.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844926
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2019
автор: Валентина Рубан