Не зустрічала ще таких,
без слів багатослівних поглядів в короткій плинності життя,
Серед терпкого павутиння радостей чарівних,
заплуталась мов птаха вже без вороття.
Омріяними затишками міста,
блукати будемо напевно ще віки,
А так вже хочеться тихенько сісти,
прикласти руки на повіки і ніжним цвітом зацвісти,
Опасти пелюстками на долоні,
Відчути теплоту в останнім доторку проміння,
Пожити ще в тому жаданому полоні,
Де з цвіту проросте останнє воскресіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2019
автор: Марта Миколаївна